Вмикати мозок

      Немає Коментарів до Вмикати мозок

Під час спілкування з колегами із сільської, селищної місцевості досить часто доводиться чути, що окремі керівники місцевих органів влади не є прихильниками читання. Колеги  наводть  і такі хвалькуваті заяви окремих керівників: «Я не читав, але , дивіться, чого досяг!».
Стає зрозумілим, наскільки важче у такій ситуації здійснювати відстоювання та лобіювання інтересів бібліотек. У цьому сенсі матеріали Секції  Української бібліотечної асоціації (УБА) з адвокації стають незамінними.
Також під час спілкування з певними «візаві»  варто не забувати про техніку аргументації. Техніка аргументації власної позиції є одним із потужних інструментів, яка може виступати надійною запорукою успіху ділової бесіди.
Сподіваємось, що запропонована добірка досліджень допоможе  вам сформувати контраргументи, які швидко вплинуть на свідомість співрозмовника та змінять безпідставність його загальної позиції .

    1. Любителі читання живуть довше, ніж ті, хто взагалі не тримав книжок у руках.

Для даного дослідження науковці Школи громадського здоров’я Єльського університету використали дані опитувань 3635 людей старших 50 років.
Саме спостереження за учасниками відбувалося протягом 12 років.
Вибірку опитаних учені розділили на 3 групи: тих, хто не читає взагалі, хто читає до 3,5 годин на тиждень, а також тих, хто сидить за книжками більше, ніж 3,5 години на тиждень.
Дослідники спробували створити портрет людини, яка найбільше читає. За результатами опитування виявилося, що це, як правило, жінка з вищою освітою та рівнем доходів вище середнього.
Окрім цих факторів, науковці зважали на вік, расу, оцінку стану здоров’я, сімейний стан.
У людей, які читали хоча б 3,5 години на тиждень, за результатами спостереження, було на 17% менше шансів померти протягом 12 років дослідження.
Ті ж, хто читав більше 3,5 годин мав меншу ймовірність на 23%.
Любителі читання жили в середньому майже на 2 роки довше, ніж ті, хто взагалі не тримав книжок у руках.
Також, вчені звернули увагу, що довголіттю сприяло читання саме художньої літератури, а не періодики. Це пояснили тим, що, на відміну від газет і журналів, книги забезпечують емоційне, «глибоке занурення» в матеріал, а така практика збільшує концентрацію уваги, розширює словниковий запас, тренує розум, а також сприяє розвитку вміння співпереживати.
Люди, які витрачають хоча б півгодини на день для книг, за результатами нашого спостереження мали значну перевагу тривалішого життя порівняно з тими, хто взагалі вважає читання марною справою”, – розповіла координаторка дослідження, професорка Єльського університету Бекка Р. Леві.

          1. Нейропсихолог Девід Льюїс визначив, що читання є найкращою діяльністю для заспокоєння перед сном. Читання ввечері зменшує рівень стресу на 68 %, і це є найвищим показником: прослуховування музики зменшує стрес на 61 %, теплий напій — на 54 %, а прогулянка — на 43 %. Пан Льюїс довів, що лише шість хвилин читання достатньо для розслаблення тіла й мозку, що дуже легко вписати до передсонного ритуалу, залишивши цікаву книгу біля ліжка.

І, з погляду науки, там має лежати саме паперове видання. Учені радять прибирати зі спальні смартфони, планшети й телевізор. Пильний погляд, спрямований в екран, перед засинанням може перешкодити сну. Це стається через випромінювання світла в неприродних обсягах, через який організм призупиняє виділення мелатоніна, потрібного для здорового сну гормону. Більшість із нас протягом дня активно користується «екранними пристроями», тож мозку важко зрозуміти, коли настає час відпочити, якщо ми продовжуємо перегляд до самісінького сну.

          1. Книжки роблять читачів більш людяними, розумними та соціально пристосованими.

Читання художньої літератури розвиває розумові процеси. Такими підсумками дослідження поділилися американські вчені у науковому журналі Science.
Професор психології Еммануеле Кастано та її аспірант Девід Корнер Кідд з Нової школи соціальних досліджень у Нью-Йорку досвідним шляхом довели, що белетристика покращує цілий набір розумових здібностей людини.
Зокрема, розвиває розумові процеси, важливі для складної сфери соціальних взаємин між людьми.
Науковці набрали 86 добровольців і під час 5 окремих експериментах запропонували їм прочитати тексти одного з трьох видів: літературно-художні, популярні та не мистецькі.
Після виконання завдання добровольців піддавали різним тестам. Наприклад, показували чорно-білу фотографію очей кіноактора з якогось фільму і просили описати його емоційний стан.
У всіх експериментах люди, що прочитали уривок з художньої літератури, набагато краще справлялися з усіма тестами на “модель психічного”. Інакше кажучи, вони ставали більш соціально пристосованими, тобто більш “людськими” ніж ті , хто читав просто інформацію, навіть дуже добре написану.

        1. Китайські вчені спостерігали за майже 16 тисячами своїх співвітчизників у віці 65+ і виявили: щоденні інтелектуальні вправи (такі, як читання, шахи тощо) запобігають розвитку деменції (простою мовою — слабоумства) незалежно від того, чи людина достатньо рухається, чи вживає овочі й фрукти та чи курить (усі ці фактори ризику вже були відомі науці як важливі).
        2. Читання зменшує стрес. Британські вчені з університету Сассексу довели, що читання заспокоює краще, ніж прослуховування музики, прогулянка чи чашка гарячого чаю. Для того, аби зменшити стрес на 68% достатньо лише шести хвилин зосередженого читання. За це час скорочується серцебиття та полегшується м’язова напруга.
        3. Науковці-медики США тривалий час шукають способи зменшити поширеність хвороби Альцгеймера серед американців. Під час одного з досліджень учені визначили корисною звичку читати для профілактики цього захворювання. Опитування показало, що «читачі» у віці від 20 до 60 років з меншою ймовірністю мають ознаки хвороби, ніж, наприклад, «глядачі», тобто ті, хто у вільний час переважно дивиться телевізор.
        4. Британські вчені з Університету Ліверпуля провели експеримент. Вони досліджували вплив читання на різні групи людей, які страждають від хронічного болю. Висновки свого дослідження вони опублікували у науковому виданні BMJ Journal for Medical Humanities.
          Перша група людей зустрічалася щотижня на “спільних читаннях”. Вони читали вголос різну літературу – романи, розповіді, вірші. Другу групу склали пацієнти, які проходили когнітивну психотерапію. Це – сеанси внутрішньо розумових процесів. Їх часто використовують при лікуванні депресії чи тривожного розладу.
          Після експерименту виявилося, що спільні читання дозволяють “воскрешати” позитивні спогади. Процес читання стимулює мозок відправляти нові “вільні від болю” сигнали до інших частин організму пацієнта, кажуть медики.
          Регулярне читання книг надає таку ж дію на мозок людини, що й когнітивна психотерапія. Автор дослідження доктор Джозі Біллінгтон каже, що спільне читання може стати гарною альтернативою когнітивної психотерапії.

            1. Люди, які у дитинстві багато читали, у дорослому житті заробляють більше

          Дослідження провели економісти Джорджо Брунелло, Гульєльмо Вебер і Крістоф Вайс з Падуанського університету (Італія) та опублікували його результати у журналі  «Economic Journal». Для спостереження вчені обрали шість тисяч людей, які народилися у дев’яти європейських країнах у середині ХХ століття. Учасників поділили на кілька груп. До першої потрапили ті, хто мав у дитинстві у себе вдома менше, ніж 10 книг. До другої – люди, чия книжкова  шафа налічувала від 10 до 100 книг. Третя група складалася з читачів, у чиїй домашній бібліотеці було більше сотні видань. Під час підрахунку результатів вчені брали до уваги також освіту реципієнтів та місця їхнього проживання – села чи міста.
          Дослідження показало, що додатковий рік навчання у школі (західна система освіти, – ред.) гарантує збільшення доходу протягом життя на 9%. Дохід у дорослому віці тих людей, які мало читали та у дитинстві майже не мали книг вдома, зріс лише на 5%, а тих, чия домашня бібліотека була більшою за 100 примірників видань, – на  21%.
          Вчені вважають, що наявність вдома широкого вибору літератури заохочує дітей читати більше, відтак формує бажання навчатися і гарантує вищий рівень освіти, а згодом – і кращі можливості працевлаштування та вищий рівень заробітної плати. 
           
          Після наведення вищезазначених фактів важко уявити керівника, який би продовжував лобіювати бідність, обмеженість, хворобливість, безперспективність, прискорену смертність членів громади.

          А ви як думаєте?

           

           

           

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *

Optionally add an image (JPEG only)