Сучасна бібліотека від А до Я : Львів-Київ-Харків-Дніпро

Усе має свій початок, а реалізація проекту — окреслений результат. Розпочинаючи проект, наша команда ставила перед собою амбітну мету — допомогти представникам органів місцевого самоврядування ОТГ, які відповідають за надання культурних послуг населенню, перебудувати роботу публічної бібліотеки в громаді у відповідності з чинним законодавством та стандартами у бібліотечній сфері.

Ми зважили на те, що протягом попередніх років Національною бібліотекою України імені Ярослава Мудрого були реалізовані певні напрацювання з даного питання. Отже настав час для видання, яке в доступній формі допомогло б практично організувати роботу публічної бібліотеки, що переживає значні трансформації: сформувати модель самої бібліотеки, окреслити нові підходи до її функцій, визначити місце в житті громади.

На шляху до реалізації ініціативи наша проектна команда прагнула посилити комунікацію між органами публічної влади, громадою та бібліотеками. Зосередження уваги органів публічної влади на питаннях партнерства в подібних проектах є на сьогодні стратегічно важливим завданням для бібліотек. Саме тому, перефразувавши вислів Р. Девіда Ланкеса, професора та директора Школи бібліотечних та інформаційних наук при Університеті Південної Короліни (США), «Погані бібліотеки створюють колекції, хороші бібліотеки створюють послуги, великі бібліотеки будують громади!», ми під гаслом «Найкращі бібліотеки об’єднують спільноти, ми йдемо до вас!» вирушили у презентаційний тур.

Першою локацією став вересневий Львів. На студії «Адвокація: бібліотека і місцеве самоврядування» (20 вересня 2019, Львівська ОУНБ) наш проект пройшов «перше хрещення» під час X Львівського міжнародного бібліотечного форуму. Вдячні за партнерство Володимиру Хрущаку, регіональному консультанту з питань комунікацій у Львівській області Асоціації міст України, Христині Кучак, начальниці відділу культури та інформаційної політики Давидівської ОТГ Львівської області, Олені Шматько, завідувачці науково-методичного відділу Львівської обласної універсальної наукової бібліотеки. Світлана Кравченко, співавтор довідника «Сучасна публічна бібліотека від А до Я», у партнерстві зі спікерами зустрічі задавала тональність конструктивного діалогу, окреслення важливих питань організації бібліотечного обслуговування в громаді, атмосферу співтворення та співпричетності кожного до майбутнього бібліотек.

На початку жовтня ми анонсували презентацію довідника в рамках VIІ Всеукраїнської школи методиста. Про це докладніше писали ТУТ а більше ТУТ.

Потенційними та реальними споживачами зібраних у виданні матеріалів стали уповноважені регіональних методичних служб, бібліотекарі та представники органів місцевого самоврядування ОТГ, які відповідають за надання культурних послуг населенню в громадах Київщини.

Згодом, 16-17 жовтня, золотавими барвами осіннього «бабиного літа» нас зустрічали Харків та Дніпро. Сама природа сприяла створенню теплої та невимушеної атмосфери формату «відкритого мікрофону» під час обговорення важливих питань, окреслених у довіднику.

Отже, Харків… Друге за кількістю мешканців місто України, великий науковий, культурний, промисловий та транспортний осередок. За даними сайту «Децентралізація в Україні» у Харківській області функціонує 19 ОТГ і ще чотири знаходяться на етапі формування.

Вдячні за партнерство Олегу Яцині, начальнику управління культури і туризму Харківської ОДА, та Наталії Шостко, директору Харківської ОУНБ, які закцентували увагу присутніх на своєчасності заходу та ролі бібліотек у сьогоденні та сучасних змінах у культурній сфері. Усі погодились із думкою про важливість бібліотеки як соціального феномену в суспільстві. Зникнення ж цих інституцій з культурного життя громад для переважної більшості є неприпустимим. Наприклад, Ніл Гейман, відомий британський письменник, вважає, що «бібліотеки — це дійсно ворота в майбутнє. І дуже шкода, що по всьому світу ми бачимо, як місцева влада розглядає закриття бібліотек як легкий спосіб зберегти гроші, не розуміючи, що вони обкрадають майбутнє, щоб заплатити за сьогодення. Вони закривають ворота, що повинні бути відкриті».

Презентуючи довідник «Сучасна публічна бібліотека від А до Я», Наталія Розколупа, керівниця проекту та заступниця генерального директора з наукової роботи НБУ імені Ярослава Мудрого, наголосила, що видання має прикладний характер і є своєрідною настільною книгою («шпаргалкою») не лише для тих, хто вже утворив бібліотеку в ОТГ, а й для тих, хто лише на початку шляху:
«Найважливіше для нас — допомогти конкретними діями вирішити конкретну складну ситуацію, надати рекомендації, якими будуть керуватися органи місцевого самоврядування при виборі оптимального варіанта організації мережі публічних бібліотек».
Під час заходу жвава дискусія точилась з низки питань, що пов’язані з правовими аспектами організації роботи публічних бібліотек: зміни до Закону України «Про культуру» в частині проведення конкурсу на посаду керівника закладу; державні соціальні нормативи забезпечення населення публічними бібліотеками в Україні та спільна відповідальність за їх дотримання; статус бібліотеки як юридичної особи тощо.

Наприкінці зустрічі довідник «Сучасна публічна бібліотека від А до Я» було передано до відділів (секторів) культури та туризму об’єднаних територіальних громад і публічних бібліотек Харківської області.

Наступною геолокацією на мапі бібліотечного життя стала космічна та ділова столиця України — славетний Дніпро.

Наразі у Дніпропетровській області функціонує 62 ОТГ та ще вісім знаходяться на етапі формування.

На своєчасності виходу довідника та важливості його практичного використання керівниками ОТГ в процесі здійснення реформи децентралізації наголосила у своєму зверненні до присутніх на презентації Надія Тітова, директорка Дніпропетровської обласної універсальної наукової бібліотеки ім. Первоучителів слов’янських Кирила та Мефодія.

Головна бібліотекарка науково-методичного відділу НБУ імені Ярослава Мудрого Марина Адаменко розповіла про задум і реалізацію проекту «Сучасна публічна бібліотека від А до Я», запропонувала поміркувати над питаннями «Чи є бібліотека саме тим природнім місцем, де люди збираються разом, обговорюють ідеї, вчаться та розвиваються?» та «Чи є бібліотека тим місцем, яке надихає до спільнодії?» Доцільним є й співставити свої особисті цінності із цінностями сучасної бібліотеки. За версією Нью-Йоркської публічної бібліотеки (New York Public Library (NYPL) такими є:

  • Доступність (фізична доступність, віртуальна присутність)
  • Конфіденційність
  • Демократія
  • Різноманітність (міжкультурний діалог)
  • Освіта та безперервне навчання
  • Інтелектуальна свобода
  • Збереження та переосмислення історичної, етнографічної, літературно-мистецької спадщини громади
  • Суспільне благо
  • Професіоналізм
  • Відкритість (рівні можливості для усіх зацікавлених, безкоштовність послуг)
  • Соціальна відповідальність
  • Сталий розвиток

Важливим є те, що Альона Бабак, міністерка розвитку громад та територій, на засіданні Ради донорів з питань децентралізації зазначила, що «кожне відомство має свої об’єкти, які надають послуги. До прикладу, Міністерство освіти має 31 150 об’єктів, Міністерство культури та спорту – 49 350 об’єктів, Міністерство охорони здоров’я – 20 850. Але чи в кожному з них людина отримує якісну послугу? Чи кожній людині легко і зручно добратися до цих закладів? Відповідь очевидна. І такі об’єкти на утриманні бюджетів органів місцевого самоврядування, платників податків. Маючи чітку картину існуючої мережі послуг і сервісів, ми спільно з місцевою і регіональною владою маємо запропонувати таку мережу, яка в майбутньому задовольнятиме потреби кожної людини. Мережу, здатну забезпечити високу якість послуг і яка буде доступною кожному».

Завдання урядом окреслено, можна і доцільно побудувати в громадах моделі для формування спроможної бібліотечної мережі за допомогою довідника «Сучасна публічна бібліотека від А до Я». Адже ще у 1931 році п’ятим закон бібліотекознавства Шіалі Ранганатана є «Бібліотека — зростаючий організм».

Повертаємось до проекту! Його реалізація стала можлива за фінансової підтримки Українського культурного фонду #запідтримкиУКФ в рамках програми «Створюємо інноваційний культурний продукт». Технічний відбір, фахова оцінка експертів кожної складової проектної заявки, консультації щодо отримання максимального ефекту від комунікаційної складової проекту, соціального впливу та можливості подальшого розвитку запропонованої ініціативи — ось та ступінь довіри, яку ми отримали. Попереду ще аналітика, статистика та узагальнення досвіду. Отже, варто рухатися далі…

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *

Optionally add an image (JPEG only)